|
Української Спілки психотерапевтів Даний кодекс розроблений в 1998 році у відповідності до Етичного кодексу Європейської Асоціації Психотерапії.
Голова Етичної комісії УСП: Борис Дацишин Адреса для кореспонденції: Львів 290021 вул. Кульпарківська 95 Секретаріат Української Спілки психотерапевтів ВСТУП Всі члени Української Спілки психотерапевтів, яка є національною організацією - дійсним членом Європейської Асоціації Психотерапії, в своїй психотерапевтичній практиці визнають відповідальність по відношенню до себе рівно ж як і до клієнтів, які довірили себе психотерапевтам і з якими вони вступають в певні відносини. Це також стосується тренерів та кандидатів в психотерапевти. За ознайомлення членів УСП з Етичним кодексом відповідають голови осередків УСП. Етичний кодекс Української Спілки психотерапевтів призначений для: - захисту пацієнта/клієнта від неетичного застосування психотерапії психотерапевтами або ведучими навчальних груп; - встановлення стандартів для його членів; - дотримування норм професійної поведінки психотерапевта; - як підстава для вирішення суперечливих питань. 1. Застосування Даний Етичний кодекс є обов`язковим для всіх членів УСП. 2. Професія психотерапевта Психотерапія є окремою науковою професією. Вона має справу з діагностуванням, науково обгрунтованим комплексним лікуванням розладів поведінки та/або захворювань психосоціального або психосоматичного походження за допомогою психотерапевтичних методів. Психотерапевтичний процес базується на взаємодії між одним або кількома пацієнтами/клієнтами і одним або кількома психотерапевтами з метою сприяння позитивним змінам та подальшому розвитку особистості. Для професії психотерапевта характерною є готовність до відповідального
виконання вищезгаданих завдань. Психотерапевти зобов`язані максимально
використовувати весь свій досвід для допомоги пацієнтам/клієнтам,
виявляючи повагу до його особи. Вони зобов`язані заявляти про свій
професійний статус у відповідності до отриманої освіти. 3. Професійна компетентність та підвищення кваліфікації Психотерапевти зобов`язані проводити свою практичну діяльність компетентно та з дотриманням етичних вимог. Вони зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень і стежити за науковими досягненнями в галузі психотерапії. Психотерапевти зобов`язані обмежити свою практику до таких галузей
та методів лікування, в яких може бути доведене і підтверджене набуття
ними достатніх знань та досвіду. 4. Конфіденційність Психотерапевтів зобов`язує принцип конфіденційності щодо всієї інформації,
отриманої під час психотерапевтичної практики і супервізій. Психотерапевти
зобов`язані забезпечити дотримання конфіденційності допоміжним персоналом.
5. Рамки психотерапевтичної діяльності Перед початком психотерапевтичного лікування психотерапевти зобов`язані ознайомити пацієнта/клієнта з його правами і рамками психотерапевтичного процесу, зробивши наголос на наступному: - метод психотерапії, який буде застосовуватись, та рамкові умови (включно з можливістю відмови від даного метода, даного терапевта або допомоги взагалі); - обсяг та можлива тривалість психотерапевтичного лікування; - у випадку надання платних психотерапевтичних послуг - чітке визначення фінансових зобов`язань обох сторін; - конфіденційність; - процедура оскарження. Пацієнтам/клієнтам повинна бути надана можливість вирішувати, чи вони бажають залучитися до психотерапевтичної процедури, і якщо так, то з ким. Психотерапевти зобов`язані діяти відповідально, беручи до уваги специфічну
природу психотерапевтичних відносин, які будуються на довірі і певному
ступені залежності; зловживання довірою розцінюється як нехтування
професійними обов`язками психотерапевта по відношенню до пацієнта/клієнта,
задоволення їхніх власних інтересів - сексуальних, емоційних, соціальних
або фінансових. Будь-яка форма зловживання є порушенням психотерапевтичного
професійного кодексу. Відповідальність за це лежить виключно на психотерапевті.
Ухилення від відповідальності в психотерапії є поважною помилкою лікування.
6. Дійсна/об`єктивна та правдива інформація Інформація, що надається пацієнту/клієнту повинна бути об`єктивною
та правдивою. Будь-які свідомі неправдиві заяви є недопустимі. Прикладами
цієї форми введення в оману та недопустимих заяв можуть бути: безпідставні
гарантії видужання або демонстрування компетентності, яка не підтверджується
достатньою завершеною освітою, що може справити враження більш всебічної
та широкої психотерапевтичної освіченості, ніж є насправді. 7. Професійні відносини з колегами Психотерапевти, у випадку необхідності, зобов`язані співпрацювати
з колегами по фаху та представниками інших спеціальностей для блага
пацієнта/клієнта. Недопустимим є розповсюдження інформації, яка може
пошкодити професійному авторитету колег або їх людській гідності.
8. Етичні положення в психотерапевтичній освіті Вищевказаний Етичний кодекс стосується також тренерів та кандидатів
в психотерапевти. 9. Внесок в охорону здоров`я Діяльність психотерапевтів спрямована на створення в суспільстві
умов, які покращують, підтримують та відновлюють психологічне здоров`я
та в цілому сприяють зрілості та розвитку людини. 10. Психотерапевтичні дослідження В інтересах науково-теоретичного розвитку психотерапії, а також дослідження
її ефективності, психотерапевти повинні приймати участь у відповідних
дослідницьких проектах. Психотерапевтичні дослідження, а також публікації,
є предметом, який підлягає вищезгаданим Етичним положенням і жодним
чином не може шкодити інтересам пацієнта/клієнта. 11. Порушення етичних положень Етична комісія УСП розглядає скарги та апеляції згідно до процедури, встановленої в “Положенні про розгляд скарг та апеляцій”.
|